Копи-вбивці 5-річного хлопчика — хто вони та чи визнають свою вину
Лише подивіться на ці безтурботні, щасливі блакитні очі. 5-річний Кирило міг ще жити і жити, якби не руки п’яних відморозків, які виявились ще й поліцейськими.
Вони вдають, що навіть гадки не мають, хто саме поцілив у голову нещасної дитини, бо були такі налигані, що нічого не пам’ятають.
В чому ж винне бідолашне дитя, яке просто гралося на подвір’ї? Непокарані за вбивство дорослих — вбивають вже дітей!
З плакатами, повними відчаю і страждань, зі свічками, квітами, іграшками, ведмедиками люди зібралися під МВС із риторичним запитанням: хіба ж смерть невинного малюка — не привід визнати власну нікчемність?
Відповідь була очевидною зранку, коли ці самі іграшки — стихійний меморіал вбитому хлопчику — наче непотріб, просто закинули у садову тачку і відволокли з центрального входу під прапорні щогли.
Подалі з очей, щоб не різало. А нафарбований на асфальті напис «убивці» — ретельно зафарбували. Сьогодні обох поліцейських заарештували на два місяці.
Але ж — чи визнали вони свою вину? Де зброя, з якої вбили дитину? І чому ж те, що копи-стрілки лика не в’язали — поки що лише слова очевидців, а не результат експертизи?
Наша Олена Ровенчук бачила тих, кого підозрюють у вбивстві маленького блакитноокого хлопчини. Дивіться і ви.