Смерть за ґратами чи воля? Приголомшлива історія життя до і після вироку довічно ув’язненого

Злочин і покарання. Яким воно має бути? Скільки років має провести за гратами найжорстокіший злочинець, аби спокутувати свою вину? Нині в Україні найвища міра покарання – довічне позбавлення волі. А ще до дві тисячі другого року це була смертна кара. І що з них жорстокіше? Людині, яка не сиділа у СІЗО чи в колонії, доволі важко сказати. Адже навіть уявити неможливо, як це – жити і знати, що ти ніколи не вийдеш на волю і це твій – останній дім?  Що стіни розміром у кілька квадратних метрів – це весь твій світ до останнього подиху, до смерті. І сягнути за межі клітки -можеш лише подумки. Вочевидь, це страшне покарання.  Але тепер у в’язнів-довічників з’явилася… НАДІЯ. Ні, не Савченко. Новий закон, що може дати волю тим, хто своєї вини – так і не визнав! Звісно, волю лише після дорозслідування. Але є АЛЕ, і навіть не одне. Хто проводитиме ще одне слідство? Хто – знову судитиме? Чи не стане – наче й непогана  ініціатива – таки схожою на сумновідомий закон Савченко, який розв’язав руки рецидивістів, і вони пішли вбивати й шрабувати по другому колу? Про що мріють і як живуть ті, хто в тюрму йшов на все життя? Наша Тетяна Островщук побувала в колонії з максимальним рівнем безпеки. Вона зустрілася з одним із довічників і навіть їла – з його миски. Приголомшлива історія життя до і після вироку – буквально з перших вуст.